Учасники щорічної конференції УАІБ обговорили ефективні  шляхи реформування фондового ринку України,
які можуть підняти його на новий рівень

Актуальні питання розвитку вітчизняної галузі управління активами інституційних інвесторів та фондового ринку обговорили 12 червня у Києві учасники XXVІІІ науково-практичної конференції УАІБ «Інвестиційний бізнес: долаючи кризи» -  представники НКЦПФР, Нацкомфінпослуг, КУА–членів УАІБ, фондових бірж, рейтингових агентств, а також правники та зарубіжні експерти.

Пленарне засідання цьогорічної конференції було присвячене викликам, які постали внаслідок економічної та політичної кризи перед ринком цінних паперів України. Йшлося про програмні завдання розвитку фондового ринку, податковий режим інвестиційної діяльності, судову практику у податкових спорах у сегменті фондового ринку, про перспективи пенсійної реформи та розвитку недержавного пенсійного забезпечення, кредитних рейтингів як механізму відродження довіри до інструментів фондового ринку тощо.

У рамках форуму відбулося два круглих столи на теми: «Мінімізація ризиків професійної діяльності: внутрішні функції та пруденційний нагляд» та «Адаптація до вимог нового Закону України «Про ІСІ»: перші підсумки та нагальні завдання», а також церемонія нагородження переможців студентського конкурсу «Фінансове планування – успішне майбутнє»

Як зазначив, відкриваючи конференцію, Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов, незважаючи на складну політичну та економічну ситуацію в країні, а також зовнішні чинники, вітчизняний фондовий ринок працює і його учасники сповнені надією на подальший розвиток.

Ринок цінних паперів України вже пережив не одну кризу і з кожної з них робив певні висновки. У поточних умовах необхідно врахувати усі можливі ризики і розробити стратегію та тактику розвитку фондового ринку як невід’ємної складової української економіки.

З цієї точки зору певну тривогу викликає нещодавно схвалена Національним банком Концепція розвитку банківської системи, якою передбачається включення небанківського фінансового сектору  та фондового ринку до сфери управління НБУ та створення на його основі  мегарегулятора фінансового ринку України.

Однак, з врахуванням менталітету, притаманного українській державній бюрократії, наголосив Д.Леонов, така концентрація повноважень може призвести до регулювання ринку у ручному режимі. При цьому пріоритетом стане розвиток саме банківської системи, а учасники небанківського фінансового сектору та фондового ринку з часом можуть бути переформатовані в банківські установи. У зв’язку із цим постає питання про ефективність та доцільнісь функціонування такої моделі.

Аналізуючи шанси України на міжнародному рівні, Д.Леонов зазначив, що швидке та ефективне реформування українського фондового ринку може відкрити для неї можливість позмагатися на пострадянському просторі за місце регіонального фінансового центру. Для цього треба швидко адаптувати вітчизняне законодавство до європейських норм та стандартів, лібералізувати валютне регулювання, а також вдосконалити податкове законодавство та ринкову інфраструктуру.

Зараз Україна конкурує за інвестиції, насамперед, з пострадянськими країнами. Це реальний ресурс, який можна залучити в нашу країну й для цього необхідно створювати всі належні умови.

Учасники ринку повинні об’єднати зусиллями і довести, що фондовий ринок може стимулювати не лише розвиток національної економіки, але й створити геополітичний та геоекономічний ефект, зробивши Україну регіональним фінансовим центром.

Особливості та перспективи державного регулювання на ринку цінних паперів окреслив на конференції член НКЦПФР Анатолій Амелін. За його словами, дія чинної Програми розвитку фондового ринку України закінчується в поточному році і  вона вже виконана на 95%. Торік Комісія за допомогою Світового банку уперше здійснила самооцінку за принципами Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO), яка засвідчила, що, згідно з міжнародною практикою, НКЦПФР ще не до кінця самостійна й у неї недостатньо регуляторних повноважень.

Враховуючи це, одним з двох основних блоків нової Стратегії розвитку фондового ринку, що планує розробити Комісія в співпраці з учасниками ринку, має стати покращення якості роботи регулятора на основі принципів IOSCO.

Другий блок Стратегії буде присвячено ключовим завданням розвитку фондового ринку, який повинен грати ключову роль у зростанні економіки. Головним фактором успіху на цьому шляху має стати залучення інвестицій в Україну ($20-40 млрд. щорічно). У нашої країни є значний потенціал для економічного зростання, а саме - логістичні, ресурсні можливості та людський капітал.

А. Амелін наголосив на необхідності розширення та покращення інструментарію ринку цінних паперів, передачі ряду повноважень саморегулівним організаціям, а також біржам (щодо реєстрації емісій цінних паперів публічних компаній).

Окремим питанням є розвиток пенсійної реформи, яка сприятиме появі на ринку довгострокових інвестиційних ресурсів, що стимулюватимуть зростання економіки. У цьому зв’язку Комісія розробила концепцію пенсійного реформування, яка передбачає об’єднання другого та третього рівнів пенсійної системи.

Важливими чинниками розвитку фондового ринку мають стати лібералізація валютного регулювання та вдосконалення податкових механізмів шляхом запровадження чітких та однакових для всіх правил оподаткування.

На думку Голови правління «Української біржі» Олега Ткаченка, значною проблемою вітчизняного фондового ринку є відсутність стратегії його розвитку, затвердженої на найвищому державному рівні. Саме сьогодні, коли перед Україною відкриваються великі можливості, доцільно досить оперативно за кілька місяців розробити такий документ, який визначатиме основні напрямки розвитку ринку і сприятиме його прогнозованості.

Останнім часом ринок почав активно реагувати на внутрішню політичну ситуації, що позитивно відобразилося на динаміці фондових індексів. Проте, його масштаби залишаються невеликими, занадто мало фінансових ресурсів та ліквідних інструментів. Враховуючи це, необхідно створювати умови для залучення капіталів серйозних інвесторів. Насамперед, йдеться про розширення інструментарію, вдосконалення валютного регулювання, хеджування ризиків, розвиток клірингу та ринку РЕПО. О.Ткаченко закликав учасників сприяти становленню вітчизняних емітентів і стимулювати їх до виходу на фондовий ринок.

Аналізуючи механізми оподаткування операцій з цінними паперами на фондовому ринку віце-президент ПрАТ «КІНТО» Анатолій Федоренко зауважив, що податки виконують регуляторну, фіскальну та стимулюючу функції. Однак, якщо стимулюючу функцію використовувати неправильно, вона може перетворитися у свою протилежність – гальмо для фондового ринку. Так, наприклад, тільки запровадження особливого податку на операції з цінними паперами призвело до зменшення у 2013 році обсягів торгівлі векселями на вторинному ринку в 120 разів.

На сьогодні в Україні назріла необхідність розробки нової редакції Податкового кодексу, основним завданням якого має стати зниження податкового тиску на фінансового інвестора при одночасному розширенні бази оподаткування. Серед інших пріоритетів - зменшення кількості дрібних податків та запровадження декларування витрат при чітко встановленій незмінній ставці податку на доходи фізичних осіб. Наразі спостерігається тенденція до зближення податкового та бухгалтерського обліків, при цьому, наголосив А.Федоренко, таке зближення не означає ототожнення облікових систем, оскільки різні види обліку мають виконувати різні завдання: справедливу оцінку вартості активів емітента – бухгалтерський, та справедливе визначення об’єкта оподаткування – податковий.

А.Федоренко також наголосив на необхідності дотримання справедливого податкового правозастосування, повного взаємозаліку прибутків та збитків у різних сегментах фондового ринку та за різними видами фінансових інструментів, на об’єктивному визначенні бази оподаткування, врегулюванні питань з оподаткування боргових інструментів, а також зупинився на негативних наслідках  для  індустрії спільного інвестування можливого запровадження загальної системи оподаткування для  ІСІ.

Одним з актуальних питань розвитку фондового ринку та індустрії інвестиційного бізнесу в Україні є продовження пенсійної реформи. За словами члена Нацкомфінпослуг Сергія Бірюка, пенсійні кошти є довгостроковим інвестиційним ресурсом. При цьому сьогодні, у момент економічного спаду, відкриваються найкращі можливості для створення та розвитку пенсійних фондів, адже за спадом неминуче прийде підйом.

Завдяки інтеграції України в ЄС можна прогнозувати становлення в нашій державі справжнього середнього класу, який в європейських країнах є базою накопичувальних пенсійних систем. До того ж, ЄС виступає за скорочення бюджетних витрат, що стимулюватиме Україну до розвитку недержавної пенсійної системи. За таких умов і населення замислюватиметься про пошук ефективних шляхів накопичення пенсійних заощаджень. Як результат, держава буде вимушена запустити другий рівень пенсійної системи.

Як зазначив С.Бірюк за останній час Нацкомфінпослуг переглянула більш ніж три десятки нормативних документів щодо недержавного пенсійного забезпечення і частину з них відмінила. Найбільш проблемним питанням нині є порядок ліквідації НПФ. На думку С. Бірюка, ринок НПЗ оптимізується природним шляхом – пенсійні фонди, які не можуть працювати на ринку, вимушені будуть піти з нього.

Сергій Бірюк також вказав на необхідність формування економічних та адміністративних стимулів для роботодавців щодо створення ними пенсійних фондів. На жаль, на сьогодні таких стимулів практично не існує. Крім того, доцільно, щоб саме роботодавці разом з представниками державних органів та учасниками ринку брали активну участь у розробці пенсійного законодавства.

*****

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за травень 2014 року

Травневі свята, з довготривалими вихідними, дещо знизили активність на фондовому ринку у першій половині місяця. Позначилося на настроях і напруження напередодні Дня Перемоги, коли очікувалися провокації та дестабілізація з боку Російської Федерації.

Однак відносно спокійний перебіг передвиборчої компанії та відносно прогнозований підсумок волевиявлення українців дозволив фондовому ринку України завершити травень 2014 року з позитивним значенням:  індекс Української біржі збільшився на 10,71%, індекс ПФТС – на 10,66%. Взагалі з початку року індекси вітчизняних бірж є лідерами зі зростання.

Поки що рано говорити про повернення довіри (та грошей) населення, але збільшення доходності інвестиційних фондів поступово починає привертати до них увагу найбільш ризикового прошарку інвесторів. За рівнем доходності «з початку року» сектори публічних ІСІ розподілилися наступним чином: на першому місці – закриті фонди (+15,37%), на другому – відкриті (12,72%), інтервальні ІСІ – на третьому (+9,69%).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, ВЧА 31 відкритого ІСІ станом на 30.05.2014 р. становила 86,82 млн. грн. Відповідно до показників на кінець попереднього місяця, загальне збільшення чистих активів становило 2087,35 тис. грн. (+2,66%). Чистий притік коштів у секторі становив 397,64 тис. грн. через залучення грошових коштів інвесторів та зростання активів у портфелях.

Сектор завершив місяць зі значним зростанням доходності портфелів, лише 2 фонди зафіксували негативне значення. У травні діапазон доходності інвестфондів коливався від +11,28% до -7,88%.

За результатами травня лідерами зростання у секторі відкритих ІСІ стали: 
«ОТП Фонд Акцій» (+380,63 тис. грн. (+15,62%)) – завдяки додатковому розміщенню 328 шт. сертифікатів (збільшення в обігу на 10,31%) отримав чистий притік у розмірі 257,09 тис. грн.;
«ОТП Класичний» (+252,53 тис. грн. (+3,95%) – отримав 84,20 тис. грн. чистого притоку за рахунок збільшення кількості сертифікатів в обігу на 2,68% та за рахунок збільшення вартості активів портфеля;
«Аргентум» (+293,71 тис. грн. (+14,81%)) – так само, за рахунок збільшення залучення коштів інвесторів (+6,23% в обігу) отримав 123,98 тис. грн. чистого притоку капіталу.

Найбільші виплати інвесторам у травні зробили такі фонди:
«Конкорд Достаток» (-44,08 тис. грн. (-3,45%) – найбільший чистий відтік у розмірі 48,43 тис. грн. пов'язаний з викупом у інвесторів незначної кількості сертифікатів (-3,77% в обігу);
«УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (-2,14 тис. грн. (-0,12%) – чистий відтік становив 46,37 тис. грн. також через викуп 36 інвестиційних сертифікатів;
«Андромеда» (-34,36 тис. грн. (-2,45%) – через пред’явлення до викупу 26 інвестиційних сертифіката отримав чистий відтік у розмірі 44,66 тис. грн.

Список основних гравців сектору у травні залишився без змін. Перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (23,08% сукупної ВЧА (20,04 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «Спарта Збалансований» (10,48% (9,09 млн. грн.)), на третьому місці – фонд «ОТП Класичний» (7,65% (6,64 млн. грн.)). Четверте посів фонд «ФІДО Фонд Облігаційний» (5,66% (4,91 млн. грн.), на почесному п’ятому місці розмістився «Дельта-Фонд збалансований» (4,64% (4,02 млн. грн.)).

Серед лідерів за доходністю відзначилися фонди: «Софіївський» (+11,28%), «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+8,57%) та «Аргентум» (+8,08%).

Найгірші показники у травні продемонстрували фонди «Конкорд Стабільність» (-7,88%) та «Преміум - фонд збалансований» (-4,80%).

Інтервальні фонди

У травні до огляду включено 8 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 22,43 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА збільшилася на 1424,90 тис. грн. (+6,78%).

Збільшення вартості інвестпортфелів у цьому місяці в секторі інтервальних фондів відбулося за рахунок позитивної переоцінки активів.

У травні лідером із залучення коштів у секторі інтервальних ІСІ став фонд «Аурум» (+127,02 тис. грн. (+5,56%)) – через зростання вартості чистих активів та за рахунок додаткового розміщення ЦП (+0,08% в обігу) отримав 1,78 тис. грн. чистого притоку.

Найбільших виплат інвесторам у травні зробив фонд  «Конкорд Перспектива» (-32,73 тис. грн. (-1,28%)) – інвестори пред’явили до погашення 515 ЦП (-1,11% в обігу), що призвело до чистого відтоку капіталу у розмірі -28,27 тис. грн.

Решта фондів не зафіксувала будь-яких змін чистого капіталу.

Діапазон доходності інтервальних фондів у травні коливався в межах від +11,71% до -0,18%.

Серед лідерів за доходністю відзначилися фонди: «Платинум» (+11,71%), «Аурум» (+5,48%) та «УНІВЕР.УА/Отаман: Фонд Перспективних Акцій» (+5,12%).

Найгірші показники у травні продемонстрував фонд «Конкорд Перспектива» (-0,18%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 6 закритих ІСІ, які включено до травневого огляду, на кінець місяця склала 13,93 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на 1113,13 тис. грн. (+8,68%).

Жоден фонд не зафіксував будь-яких змін чистого капіталу, збільшення вартості портфелів відбулася за рахунок позитивної переоцінки активів.

Діапазон доходності закритих фондів у травні коливався в інтервалі від +18,51% до +0,39%. Середня доходність сектору закритих фондів за підсумками місяця була позитивною (+6,43%), жоден фонд не вийшов з «зеленого сектору».

Серед лідерів за доходністю відзначилися фонди: «Індекс Української Біржі» (+18,51%), «КІНТО-Весна» (+10,23%) та «УНІВЕР.УА/Скiф: Фонд Нерухомостi» (+4,88%).

Детальніша інформація на сайті УАІБ: www.uaib.com.ua

*****

НКЦПФР презентувала Річний звіт про роботу регулятора 
та фондового ринку у 2013 році

НКЦПФР підбила підсумки своєї роботи і діяльності українського фондового ринку за 2013 рік, презентувавши Річний звіт під назвою «Рух ринку цінних паперів України до світових стандартів задля економічного зростання держави», повідомляє прес-служба Комісії.

Як зазначається у Звіті, регулятор здійснив важливі й серйозні кроки в реформуванні депозитарної системи України відповідно до кращих міжнародних практик, що стали прикладом реальної реформи, ініційованої регулятором та успішно завершеної. У жовтні минулого року набув чинності закон «Про депозитарну систему України», спрямований на забезпечення функціонування в Україні надійної централізованої депозитарної системи. Визначено основні принципи здійснення клірингової діяльності, усунуто існуючі прогалини законодавства у сфері обліку прав власності на цінні папери, а також забезпечено технологічну консолідацію професійних учасників депозитарної системи України, запроваджено чіткі і прозорі механізми здійснення розрахунків за договорами щодо цінних паперів, передбачено неможливість ініціації корпоративних конфліктів тощо. Це все є дуже важливим для вітчизняного фондового ринку та його інтеграції у світову фінансову систему.

У 2013 році Комісія продовжила роботу над розвитком фондового ринку, в тому числі шляхом удосконалення законодавства. Серед значущих законодавчих ініціатив регулятора минулого року, які містять найбільш новаторські норми, - розширення спектру фінансових інструментів на фондовому ринку і запровадження нових видів корпоративних облігацій, запровадження інституту загальних зборів власників корпоративних облігацій, а також встановлення критеріїв і наслідків настання дефолту за ними (законопроект про це вже прийнятий Парламентом у першому читанні).

Крім цього, Комісія запропонувала комплексне вдосконалення законодавства, що регулює діяльність акціонерних товариств щодо: актуалізації механізму визначення ринкової вартості цінних паперів; передбачення механізму проведення загальних зборів акціонерів шляхом заочного голосування та функціонування корпоративного секретаря в акціонерному товаристві. Цей законопроект вже проголосований депутатами у першому читанні. Також регулятор запропонував ввести у вітчизняне законодавство один із найефективніших інструментів захисту учасниками товариств своїх порушених прав - похідний позов - та ініціював появу механізму сквіз-аут.

Минулий рік змінив і сам підхід до роботи на фондовому ринку, оскільки з 1 січня 2013 року подача звітності до регулятора почала здійснюватися тільки в електронній формі, спростивши комунікацію між учасниками фондового ринку й регулятором та наблизившись до світових стандартів. Окрім того, 2013 рік став знаковим у частині розбудови спільно з АРІФРУ Системи моніторингу фондового ринку (СМФР). Такий перехід до електронних баз даних й автоматизованих реєстрів дозволяє зробити інформацію більш повною і контрольованою з боку державного регулятора, а, отже, й більш захищеною та достовірною. Оновлена система - це цілісний продукт, який дає можливість проводити якісніший та оперативніший моніторинг учасників ринку, формує детальну картину стану ринку цінних паперів в Україні та робить надійнішим захист прав інвесторів, що підвищує привабливість вітчизняного фондового ринку.

Як зазначається у Звіті, за станом на 31.12.2013 р. регулятором було зареєстровано випусків цінних паперів ІСІ на загальну суму 406,39 млрд. грн. Найбільша кількість цінних паперів ІСІ розміщена серед юридичних осіб-резидентів (80%). Номінальна вартість розміщених цінних паперів ІСІ, що перебували в обігу за станом на кінець минулого року, становила 85,14 млрд. грн. У 2013 році загальний обсяг випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування, зареєстрованих Комісією, становив 35,08 млрд. грн., що виявилося на 1,04 млрд. грн. більше показника 2012 року.

На звітну дату Комісією було зареєстровано інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів загальною номінальною вартістю 347,46 млрд. грн. Зокрема, у 2013 році регулятор зареєстрував 106 випусків інвестиційних сертифікатів таких фондів на суму 28,80 млрд. грн., що виявилося на 8,84 млрд. грн. більше у порівнянні 2012 роком. Крім того, за станом на кінець 2013 року Комісія зареєструвала акції корпоративних інвестиційних фондів на суму 58,93 млрд. грн. Протягом 2013 року зареєстровано 62 випуски акцій корпоративних інвестиційних фондів на суму 6,28 млрд. грн., що на 7,8 млрд. грн. менше, ніж у 2012 році.

Впродовж 2013 року до біржових списків організаторів торгівлі було включено 218 інвестиційних сертифікатів ПІФ, з них у біржових реєстрах організаторів торгівлі за ІІ рівнем лістингу перебувало 75 інвестиційних сертифікатів ПІФ. Обсяг торгів цінними паперами ІСІ у 2013 році становив 496,5 млрд. грн., що у три рази перевищило показник 2012 року.

Загальна сума активів інститутів спільного інвестування на кінець 2013 року становила 183,39 млрд. грн., з яких 173,29 млрд. грн. - активи венчурних ІСІ та 10,1 млрд. грн. активи невенчурних ІСІ. За минулий рік активи ІСІ зросли на 14,18%.
Активи недержавних пенсійних фондів за 2013 рік збільшилися на 28,31% до 2,13 млрд. грн.

*****

НКЦПФР зробила черговий крок щодо формування 
інформаційної системи на ринку цінних паперів

НКЦПФР прийняла рішення «Про затвердження Положення про формування інформаційної бази даних про ринок цінних паперів», повідомляє прес-служба Комісії. Маючи на меті вдосконалення інформаційної системи на ринку цінних паперів, регулятор формалізував інформаційну базу даних з урахуванням нині діючих вимог і технологій.

Положенням передбачено чіткі норми щодо переліку інформації, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, та джерел формування єдиної інформаційної бази даних про ринок цінних паперів.

На базі Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України діє єдина інформаційна система, яка являє собою сукупність реєстрів учасників фондового ринку, зокрема, ліцензованих учасників, компаній з управління активами, правопорушень тощо та містить усю звітність професійних учасників ринку цінних паперів та емітентів, що має бути опублікована згідно до законодавства. Така систематизація інформації дозволяє усім охочим своєчасно та зручно отримувати необхідні дані.

*****

Мінекономрозвитку розробило законопроект «Про внесення змін 
до Закону України «Про інвестиційну діяльність»

Мінекономрозвитку розробило законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність». Його метою є удосконалення системи управління державними інвестиціями, визначення основних принципів і критеріїв прозорого формування та використання державних інвестицій, а також створення єдиної системи проведення оцінки, відбору і моніторингу державних інвестиційних проектів шляхом:
- визначення понять «державний інвестиційний проект», «державні (місцеві) капітальні вкладення», «місцевий інвестиційний проект» тощо;
- розмежування таких понять, як «державне інвестування» та «державна підтримка»;
- спрощення процедури державного інвестування та отримання державної підтримки для інвестиційних проектів загальною вартістю до 25 млн. грн.; 
- вирішення проблем децентралізації в частині прийняття рішень органами місцевого самоврядування щодо реалізації місцевих інвестиційних проектів та надання місцевої державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів;
- зміни в структурі інвестиційного проекту в частині наявності прогнозу економічного ефекту від реалізації проекту тільки для тих інвестиційних проектів, що мають на меті отримання прибутку (доходу).

Реалізація проекту закону забезпечить створення єдиної системи проведення оцінки, відбору і моніторингу інвестиційних проектів, реалізацію яких передбачається здійснювати шляхом державного інвестування та за допомогою державної підтримки, а також дозволить вирішити проблемні питання стосовно децентралізації влади при прийнятті управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності з використанням коштів місцевих бюджетів.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо вдосконалення наглядових і регулятивних повноважень Національної комісії,
що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг»

Нацкомфінпослуг оприлюднила законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення наглядових і регулятивних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг». Документ розроблено з метою наділення Комісії повноваженнями, необхідними для більш ефективного впливу на процеси, які можуть загрожувати стабільності фінансового ринку, а також удосконалення функціонування тимчасових адміністрацій на ринках небанківських фінансових послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до таких законодавчих актів України:
- Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності за протидію тимчасовій адміністрації небанківської фінансової установи;
- Кодексу адміністративного судочинства України щодо заборони забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення судом рішень Нацкомфінпослуг про тимчасове зупинення або анулювання ліцензії чи введення тимчасової адміністрації;
- Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо: визначення підстав для застосування Нацкомфінпослуг до фінансової установи таких заходів впливу, як тимчасове зупинення або анулювання ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; розширення повноважень Нацкомфінпослуг у частині надання їй таких додаткових прав, як прийняття рішення про обмеження, зупинення чи заборону здійснення фінансовою установою окремих видів операцій, призначення тимчасової адміністрації у всіх фінансових установах (не тільки тих, діяльність яких ліцензується), розширення прав та обов’язків тимчасового адміністратора;
- Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо спрощення процедури внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо керівника фінансової установи у випадку введення тимчасової адміністрації;
- Закону «Про виконавче провадження» щодо визначення рішення Нацкомфінпослуг про запровадження тимчасової адміністрації виконавчим документом, який підлягає виконанню державною виконавчою службою;
- Закону «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи у справах, пов’язаних із здійсненням тимчасової адміністрації.

Прийняття нового закону має сприяти вдосконаленню державного регулювання та нагляд за наданням фінансових послуг на небанківських фінансових ринках, а також ефективному розвитку цих ринків та захисту законних прав та інтересів споживачів фінансових послуг.

*****

ДІУ - один з найбільших емітентів облігацій в Україні

У 2013 році Державна іпотечна установа, як і у попередньому році, посіла друге місце у ТОП-50 емітентів облігацій за показником обсягу торгів на ПАТ «Фондова біржа «Перспектива», повідомляє прес-служба ДІУ.

За даними звіту, оприлюдненому ФБ «Перспектива», вже два роки поспіль обсяг угод, укладених з облігаціями ДІУ на цьому майданчику, перевищує 1 млрд. грн., що вказує на приналежність Установи до найбільших емітентів цінних паперів фондового ринку України.

Для довідки: Перший випуск облігацій ДІУ здійснила у 2006 році Загальний обсяг цінних паперів, емітованих Установою за весь час її діяльності, склав 10,7 млрд. грн. Будучи професійним гравцем на вітчизняному фондовому ринку, Установа зарекомендувала себе надійним емітентом цінних паперів, який користується довірою серед інвесторів.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 9,34 пункту, 
а Індекс українських акцій - на 2,54 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 13.06.2014 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі» за 13.06.2014 р.

*****

У травні 2014 року грошова маса в Україні зросла на 0,1%, 
а монетарна база - на 1,2%

Згідно з даними Національного банку, у травні в Україні відбулося зростання залишків у національній валюті на депозитних рахунках юридичних осіб та зниження середньозважених ставок за ресурсами, наданими на міжбанківському кредитному ринку в національній валюті.

Так обсяг депозитів юридичних осіб у національній валюті в останньому весняному місяці зріс на 2,3%(з початку року зменшився - на 3,9 %) до 162,2 млрд. грн., тоді як депозити фізичних осіб в гривні за місяць зменшилися на 2,9%(з початку року - на 15,4 %) до 214,5 млрд. грн. Загальний обсяг депозитів у національній валюті в травні зменшився на 0,7%(з початку року - на 10,8 %) до 376,7 млрд. грн.

Протягом травня також зменшився обсяг депозитів в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) на 5% (з початку року - на 21,4 %) до $24,2 млрд., у тому числі фізичних осіб - на 5,9%(з початку року - на 22,6 %) до $17,8 млрд., юридичних осіб - на 2,4%(з початку року - на 17,9 %) до $6,4 млрд.

Зменшення банківських депозитів супроводжувалося збільшенням обсягу готівки поза банками на 3,4%(з початку року - на 20,6 %) до 286,7 млрд. грн. Обсяг грошової маси в травні зріс на 0,1% (з початку року - на 4,8 %) до 952,8 млрд. грн. Монетарна база за місяць збільшилася на 1,2% (з початку року - на 11,7 %) до 342,9 млрд. грн.

Протягом травня залишки за кредитами в національній валюті зменшилися на 1,7%(з початку року - на 5%) до 567,3 млрд. грн., у тому числі юридичних осіб - на 1,5% (з початку року - на 5,2%) до 450,2 млрд. грн., фізичних осіб - на 2,6% (з початку року - на 3,9%) до 117,1 млрд. грн.

Залишки за кредитами в іноземній валюті зменшилися (у доларовому еквіваленті) на 1,6% (з початку року - на 4%) до $37 млрд. , у тому числі фізичних осіб - на 1,4% (з початку року - на 8,7 %) до $7,6 млрд., юридичних осіб - на 1,6% (з початку року - на 2,7%) до $29,4 млрд.

Враховуючи це, Національний банк уживав системних заходів, спрямованих на забезпечення стабільності банківської системи та підтримку її ліквідності.

Так обсяг рефінансування банків Національним банком України в травні становив 18,3 млрд. грн. (з початку року - 104,8 млрд. грн.). Середньозважена процентна ставка за цими операціями за травень дорівнювала 16,4%річних (з початку року - 13,93%річних).

Одночасно протягом місяця Національний банк набув у власність державних облігацій України (за номінальною вартістю) на суму 12,45 млрд. грн. (з початку року - на суму 43,6 млрд. грн. та $5 млн.). Операції з продажу ним зі свого портфеля цінних паперів України в поточному році не проводилися.

Крім того, у 2014 році НБУ здійснював операції з купівлі (продажу) державних облігацій України через механізм двостороннього котирування, у межах якого було куплено та продано державних облігацій України (за номінальною вартістю) на суму 1 млрд. грн. відповідно. У травні операції з купівлі та продажу державних облігацій України через механізм двостороннього котирування не проводилися.

Водночас з метою абсорбування ліквідності Національний банк проводив операції з мобілізації коштів - їх обсяг у травні становив 112,9 млрд. грн. (з початку року - 498,2 млрд. грн.). Майже всі операції були операціями овернайт. Середньозважена процентна ставка за операціями з мобілізації коштів у травні становила 4,57% (з початку року - 2,89% річних).

Обсяг коррахунків банків у НБУ в травні зменшився на 15,8% (з початку року на - 23%) до 25,5 млрд. грн. Обсяг обов’язкових резервів, сформованих банками відповідно до встановлених нормативів, за станом на 05.06.2014 р. дорівнював 35,8 млрд. грн., з яких на окремий рахунок у Національному банку України було перераховано 7 млрд. грн.

У травні порівняно з квітнем вартість ресурсів на міжбанківському кредитному ринку в національній валюті зменшилася з 9,08% до 8,69% річних. Також спостерігалося зменшення вартості ресурсів за кредитами, наданими фізичним та юридичним особам в іноземній валюті, з 9,34% до 8,53% та збільшення в національній валюті з 17,52% до 17,66% річних. Середньозважена ставка за депозитами в національній валюті за цей період зросла з 12,6% до 12,77%, в іноземній - з 6,54% до 6,67%.